Принципи удобрення сої

Принципи удобрення сої

Для формування 1т врожаю, соя засвоює наступну кількість елементів живлення -  75 кг азоту, 25 кг – фосфору, 35 кг – калію, 10 кг – магнію, 20 кг – кальцію, 4 кг – сірки.

Азот

Про необхідність застосування азотних мінеральних добрив під сою існують суперечливі думки. За даними Я. В. Губанова у співавт. (1986 р.), В. І. Січкаря (2003 р.), при обробці насіння високопродуктивними штамами бактерій реакція рослин сої на азотні добрива незначна, тобто внесення азотних добрив є недоцільним.

На ділянці зліва вносилося азотне добриво, праворуч - немає. Проведена інокуляція насіння, але бульбочки на коренях розвивалися погано.

Соя забезпечує потребу в азоті за рахунок фіксації його з повітря бульбочковими бактеріями, але все рівно, соя добре реагує на «стартову» норму внесення азоту в нормі 10кг діючої речовини. Це дає змогу забезпечити рослині азотне живлення на початкових фазах розвитку та росту. 

Нестача азоту на рослинах сої

Дослідження П. П. Вавілова, Г. С. Посипанова (1983 р.) показали, що бульбочкові бактерії дуже чутливі до азоту мінеральних добрив навіть при внесенні його у малих дозах (N20–30). Бульбочки не формуються доти, поки азот добрив не буде спожитий рослинами, зв’язаний ґрунтом або вимитий з нього.

Фосфор

Фосфор використовується соєю у менших обсягах, порівняно з азотом чи калієм, але має вирішальне значення для швидкого росту і розвитку рослини.

Добре забезпечення фосфором стимулює розвиток кореневої системи, чим поліпшує використання рослинами води та водний баланс загалом. Рослини з розвинутою кореневою системою здатні використовувати запаси вологи з глибших шарів грунту. На початкових фазах росту (від сходів до гілкування) рослинам сої найбільш потрібний фосфор, який сприяє закладанню більшої кількості генеративних органів. Цей елемент соя починає засвоювати з ґрунту через 3–5 днів після появи коренів, коли зменшується переміщення фосфатів із сім’ядолі. Максимум споживання фосфору спостерігається у фазі формування бобів.

Порівнюються дві ділянки досліду: варіант з внесенням 120 кг P2O5 / га (зліва) і варіант без внесення фосфорних добрив (праворуч). При дефіциті фосфору спостерігався уповільнений ріст рослин сої - висота рослин і розмір листя були менше.

Фосфор входить до складу нуклеїнових кислот, нуклеопротеїдів, фосфатидів, сахарофосфатів, фітину та лецитину. Є складником АДФ та АТФ і відіграє важливу роль в енергетиці рослинних організмів, особливо в процесах дихання і фотосинтезу. Цей елемент — складова частина вітамінів і багатьох ферментів. 

Соя добре засвоює фосфор з ґрунту, але внесення доступних форм фосфору на початку вегетації є рекомендованим, тому що він бере участь у формуванні симбіозу кореня та бульбочок і наявність доступного фосфору є запорукою активності бульбочкових бактерій на початкових етапах росту та розвитку.

Потрібно пам’ятати, що надлишок фосфору, може мати гнітючю дію на рослину, тому, найчастіше підвищені дози фосфору вносять під культуру-попередника.

Фосфор має вирішальне значення для розвитку коренів та листків рослини, а також для формування зерна. Дефіцит фосфору призводить до зменшення маси бульбочок, сповільнює ріст рослин, швидкість фотосинтезу і біологічну азотфіксацію.

Калій

Калій особливо важливий для фізіологічних процесів у рослині — він дуже мобільний і бере участь у переносі асимілянтів, активації багатьох ферментів, регулюванні водного режиму рослини та фотосинтезу. Під його впливом зростає інтенсивність фотосинтезу внаслідок кращого синтезу хлорофілу. Він сприяє утворенню бульбочок, а отже, фіксації азоту. Підвищує стійкість рослини до хвороб і стресових факторів. 

Калій також підвищує стійкість рослин до шкідників і хвороб, регулює водний режим та підвищує стійкість до посух, а також покращує розвиток кореневої системи.

Калій значно підвищує витривалість рослини до посухи, масу зерна та вміст білка.

Сірка

Один із найважливіших макроелементів, який входить до складу майже всіх білків, оскільки низка амінокислот (цистеїн, метіонін та ін.) є сірковмісними. Сірка бере участь у деяких окисно-відновних процесах.

Нестача сірки на рослинах сої

Сірка не зв’язується з частинами ґрунту, тому під дією атмосферних опадів сульфатна сірка подібно до нітратного азоту переміщується вниз по ґрунтовому профілю. Тому удобрення сіркою про запас не є ефективним, її потрібно вносити щорічно.

Дефіцит її спричинює слабше засвоєння азоту і сповільнення його циркуляції у рослині. Послаблюється білковий обмін, може відбуватися підвищення вмісту токсичних нітратів у рослині, також зменшується кількість білка в кінцевій продукції, що впливає на вартість реалізації.

Магній

Соя належить до культур, що є чутливими до нестачі магнію. Цей елемент стає особливо важливим при формуванні вищих урожаїв для засвоєння інших елементів живлення у великих кількостях. 

Магній бере участь у синтезі АТФ — носія енергії в рослинах. Він виконує важливу роль у процесі фотосинтезу — активізує фермент, який каталізує участь СО2 у фотосинтезі. Також є важливою складовою хлорофілу, де міститься 15–20% всього магнію, що засвоюється рослиною. Центральне місце в молекулі хлорофілу належить саме атому магнію, з яким зв’язані різні хімічні угрупування. Магній забезпечує переміщення фосфору у рослинах, процеси дихання, перетворення азоту в білок. Має активуючу дію на низку ферментів, передусім тих, що забезпечують білковий та вуглеводний обміни. Магній відіграє важливу роль у симбіотичній фіксації азоту бобовими рослинами.

Нестача магнію на сої

Магній потрібно вносити в гранульованому вигляді, а не як листкове підживлення, в зв’язку з більш ефективним засвоєнням поживних елементів коренями рослин порівняно з листовою поверхнею.

Вплив мікроелементів

Молібден

Молібден сприяє росту коренів, прискорює розвиток і стимулює діяльність бульбочкових бактерій, бере участь у фосфорному та азотному обмінах, підсилює синтез хлорофілу. Він локалізується у молодих органах рослини, що ростуть. В кінці вегетації більша частина його зосереджується у достиглому насінні. Молібден входить до складу ферменту нітрогеназа, який сприяє біологічній фіксації азоту атмосфери. Специфічна роль молібдену в процесі азотфіксації обумовлює покращення азотного живлення бобових культур, підвищує ефективність фосфорних та калійних добрив. При цьому поряд зі зростанням урожайності підвищується вміст білка. Соя належить до культур, що є досить чутливими до внесення молібденових добрив. Приріст урожаю зерна сої від молібдену становить 2–3 ц/га.

Найбільш ефективне й економічно вигідне застосування молібдену під час передпосівної обробки насіння. Для обробки 1 ц насіння використовують 25–50 г молібденово-кислого амонію (50% Мо). 

Кобальт 

Значна кількість кобальту зосереджується у бульбочках, що пов’язано з особливою його впливом (поряд із молібденом) на процеси азотфіксації. Він підвищує інтенсивність засвоєння азоту з повітря, сприяє розмноженню бульбочкових бактерій, скороченню вегетаційного періоду, підвищує урожайність зерна сої.

У торф’яних та супіщаних ґрунтах кобальту міститься дуже мало, тому його обов’язково треба вносити додатково. Чорноземи та суглинки містять цього мікроелементу більше, але за підвищеної потреби культури у кобальті його також рекомендується вносити додатково.

Бор 

Бор необхідний рослинам впродовж усієї вегетації. Він забезпечує транспортування асимілянтів у рослині. За його нестачі особливо страждають молоді органи, що ростуть. Відбувається захворювання і відмирання точок росту, оскільки бор відповідає за диференціацію клітин і формування стінок клітини. Він збільшує кількість квіток і плодів. Без нього порушується процес достигання насіння. Цей мікроелемент покращує надходження у рослини азоту.

Дефіцит бору на сої

Цинк 

Потрібен для роботи ферментативної системи рослини, бере участь у роботі багатьох ферментів. Також є учасником синтезу нуклеїнових кислот та обмінних процесів фітогормонів росту (ауксинів).

Дефіцит цинку проявляється хлорозом молодого листя, уповільненням росту рослин, жовтою плямистістю та бронзовим некрозом старого листя. Причинами можуть бути високий вміст фосфору в ґрунті або надмірне фосфорне підживлення рослин, високий вміст органічної речовини у ґрунті, тривала волога й холодна погода.

Дефіцит цинку на сої

Рекомендуємо застосовувати мінеральні добрива серії Ελλadared:

Ελλadared  8 - 12 - 18 (+30 SO3) + 2MgO + 0,01Zn + 0,02B
Ελλadared  12 - 10 - 20 (+28 SO3) + 2MgO + 0,01Zn + 0,02B
Ελλadared  12 - 12 - 17 (+30 SO3) + 2MgO + 0,01Zn + 0,02B
Ελλadared  20 - 6 - 12 (+13 SO3) + 2MgO + 0,5B